не взять в соображение

• ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ <БРАТЬ/ВЗЯТЬ> В СООБРАЖЕНИЕ что obs

[VP; subj: human or collect]

=====

⇒ to include (some facts, circumstances etc) in one's deliberations (when making a decision, plans, a judgment etc):

- X принял в соображение Y ≈ X took Y into consideration (account);

- X considered Y.

     ♦ "Но ведь не убил же его [ отца], ведь спас же меня ангел-хранитель мой - вот этого-то вы и не взяли в соображение..." (Достоевский I). "But I didn't kill him [my father], my guardian angel saved me-that's what you haven't taken into consideration..." (1a).

     ♦ "...Прошу вас, моя почтеннейшая, принять в соображение, что никакое здание, хотя бы даже то был куриный хлев, разом не завершается!" (Салтыков-Щедрин 1). "...Dear Madam, I beg you to consider-that no building, not even a chicken-run, is ever built all at once" (1b).

см. не взять в толк

в рот нельзя взять

взять барьер

взять барьеры

взять быка за рога

взять в ежовые рукавицы

взять в оборот

взять в переплет

взять в работу

взять в расчет

взять в руки

взять в руки

взять в свои руки

взять в соображение

взять в толк

взять в шоры

взять верх

взять волю

взять голыми руками

взять горлом

взять грех на душу

взять да

взять да и

взять за бока

взять за глотку

взять за горло

взять за грудки

взять за душу

взять за жабры

взять за живое

взять за правило

взять за сердце

взять за шкирку

взять и

взять измором

взять моду

взять на абордаж

взять на арапа

взять на бога

взять на буксир

взять на вооружение

взять на глотку

взять на горло

взять на заметку

взять на замечание

взять на измор

взять на испуг

взять на карандаш

взять на караул

взять на мушку

взять на откуп

взять на примету

взять на прицел

взять на пушку

взять на себя

взять на себя смелость

взять на себя труд

взять на учет

взять ноги в руки

взять ногу

взять под караул

взять под козырек

взять под обстрел

взять под свое крылышко

взять под сомнение

взять под стражу

взять правилом

взять пример

взять расчет

взять с бою

взять с места

взять свое

взять свое слово назад

взять свое слово обратно

взять свои слова назад

взять свои слова обратно

взять себе в башку

взять себе в голову

взять себе за правило

взять себе правилом

взять себя в руки

взять силу

взять слова назад

взять слова обратно

взять слово

взять слово

взять слово назад

взять слово обратно

взять сторону

капли в рот не взять

маковой росинки в рот не взять

много на себя взять

ни дать ни взять

ни капли в рот не взять

что взять

брать в соображение

взять в соображение

принимать в соображение

принять в соображение

- не взять в соображение

- с соображением

-я ουδ.

1. αντίληψη, σύλληψη του νοήματος.

2. σκέψη, συλλογισμός• κρίση•

3. υπολογισμός•

4. παλ. σύγκριση, αντιπαραβολή.

εκφρ.

принять (взять) в соображение – παίρνω υπόψη•

из определнных -ий – για λόγους σκοπιμότητας.

1. с см. соображать

2. с

мысль, предположение

уй, фекер

с

1. фаҳмидан(и), фаҳмиш, дарккунӣ; андеша; действовать без соображения беандеша амал кардан

2. фикр, мулоҳиза, андеша; ценное соображение фикри пурбаҳо, мулоҳизаи пухта; на основе экономических соображений дар асоси мулоҳизаҳои иқтисодӣ; высказать свой соображения фикри худро баён кардан; поделиться своими соображениями мулоҳизаҳои худро гуфтан <> принять (взять) что-л. в \соображениее ба назар гирифтан

• ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ <БРАТЬ/ВЗЯТЬ> В СООБРАЖЕНИЕ что obs

[VP; subj: human or collect]

=====

⇒ to include (some facts, circumstances etc) in one's deliberations (when making a decision, plans, a judgment etc):

- X принял в соображение Y ≈ X took Y into consideration (account);

- X considered Y.

     ♦ "Но ведь не убил же его [ отца], ведь спас же меня ангел-хранитель мой - вот этого-то вы и не взяли в соображение..." (Достоевский I). "But I didn't kill him [my father], my guardian angel saved me-that's what you haven't taken into consideration..." (1a).

     ♦ "...Прошу вас, моя почтеннейшая, принять в соображение, что никакое здание, хотя бы даже то был куриный хлев, разом не завершается!" (Салтыков-Щедрин 1). "...Dear Madam, I beg you to consider-that no building, not even a chicken-run, is ever built all at once" (1b).

• ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ <БРАТЬ/ВЗЯТЬ> В СООБРАЖЕНИЕ что obs

[VP; subj: human or collect]

=====

⇒ to include (some facts, circumstances etc) in one's deliberations (when making a decision, plans, a judgment etc):

- X принял в соображение Y ≈ X took Y into consideration (account);

- X considered Y.

     ♦ "Но ведь не убил же его [ отца], ведь спас же меня ангел-хранитель мой - вот этого-то вы и не взяли в соображение..." (Достоевский I). "But I didn't kill him [my father], my guardian angel saved me-that's what you haven't taken into consideration..." (1a).

     ♦ "...Прошу вас, моя почтеннейшая, принять в соображение, что никакое здание, хотя бы даже то был куриный хлев, разом не завершается!" (Салтыков-Щедрин 1). "...Dear Madam, I beg you to consider-that no building, not even a chicken-run, is ever built all at once" (1b).

• ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ <БРАТЬ/ВЗЯТЬ> В СООБРАЖЕНИЕ что obs

[VP; subj: human or collect]

=====

⇒ to include (some facts, circumstances etc) in one's deliberations (when making a decision, plans, a judgment etc):

- X принял в соображение Y ≈ X took Y into consideration (account);

- X considered Y.

     ♦ "Но ведь не убил же его [ отца], ведь спас же меня ангел-хранитель мой - вот этого-то вы и не взяли в соображение..." (Достоевский I). "But I didn't kill him [my father], my guardian angel saved me-that's what you haven't taken into consideration..." (1a).

     ♦ "...Прошу вас, моя почтеннейшая, принять в соображение, что никакое здание, хотя бы даже то был куриный хлев, разом не завершается!" (Салтыков-Щедрин 1). "...Dear Madam, I beg you to consider-that no building, not even a chicken-run, is ever built all at once" (1b).

X принял в соображение Y - X took Y into consideration (account)

принять

1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;

2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];

3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;

4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;

5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.

* * *

несов.; сов. - прин`ять

1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти

2) ( брать) бра́ти, взя́ти

3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути

4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти

5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)

6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе

7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти

8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти

9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

увага; (сильнее) пильна увага. Обращать, обратить внимание на что-л. - звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, (вульг.) вдаряти (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком; (сжалиться) зглянутися на кого. [На все сам звертає увагу (Рудч.). На вважають вони на літа, на вроду (Шевч.). Москаль на сльози не вдаря (Ном.). Вона недужа лежала, дак він і тоді уваги не клав (Червіг.). Я вже її накинув оком. Згляньтеся (огляньтеся) на мене невидющого!]. Обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание - спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь. [Уривок з пісні, що спав на увагу ще авторові «Исторіи Русовъ» (Єфр.). Він притяг до себе увагу таткову (Крим.). Кожному мусіла кинутися на увагу його чорна борода (Крим.)]. Обратите внимание - уваж, уважте, вважай, уважайте. Сосредоточивать внимание - збирати (зосереджувати) увагу на чому. Не обращать, не обратить внимания, оставлять без внимания - не звертати уваги, не вважати, не (по)турати на що, занехаювати, занехаяти що, занедбувати, занедбати що, нехтувати, знехтувати (занехтувати) що, чим, легковажити що. [Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов'язки]. Он, и внимания не обращает на это - він і байдуже на те, про те, до того (Квіт.). А это остаётся без внимания - а це байдуже, а про це (за це) байдуже. Принимать во внимание, в соображение что-л. - брати, взяти що на увагу, зважати, зважити на що-неб., уважати, уважити на що-неб., мати на увазі, оглядатися, оглянутися на що. Принимая во внимание - беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого. [Маємо письменство не так-то вже й бідне, як на наші обставини]. Представлять чьему-л. вниманию - подавати, подати кому до уваги щось, ставити, поставити що-н., кому-н. перед очі, на очі. [Левицький поставив перед очі читачеві багатющу колекцію «пропащих» (Єфр.)]. Отвратить (отвлечь) внимание - відвернути (одтягти) увагу чиюсь, (вульг.) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти бери (Мнж.)]. Оказать внимание - дати увагу комусь, показати увагу, зробити ласку. Благодарю за внимание - дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе). Относиться со вниманием к чему, посвящать внимание чему-л. - віддавати увагу чомусь. Заслуживающий, достойный внимания - вартий уваги, (справедливый) слушний. [Думка ця слушна: дає вихід із становища].

* * *